У Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище. ФОТО

Під час розкопок на Єлецькій горі в Чернігові археологи виявили стародавнє кладовище.

Про це повідомляє "Гордон" із посиланням на кандидата історичних наук, доцента Інституту історії, етнології та правознавства Національного університету "Чернігівський колегіум" Олену Черненко.

 Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

"Результати розкопок підтверджують висновок, що в часи після монгольської навали (не раніше XIV століття) на цій ділянці сформувалося християнське кладовище.

 

  Розкопки на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

Воно функціонувало безперервно протягом багатьох століть (принаймні до XIX століття), унаслідок чого утворилося до семи ярусів могил, котрі перекривають та прорізають одна одну", – повідомила Черненко.

Артефакти знайдені під час розкопок на Єлецькій горі. Фото: Олена Черненко

 

За її словами, це кладовище не позначене на планах Чернігова, його не згадують у письмових джерелах. Зазначають, що кладовище не було монастирським, оскільки є багато поховань дітей.

Нагадуємо, що на початку липня Верховна Рада закріпила за розкопками на Поштовій площі статус пам'ятки й музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.