Спецпроект

Кличко поділився думками про Цeнтр "Бабин Яр"

Міський голова Києва Віталій Кличко пообіцяв докласти максимальних зусиль, аби створити Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" у Києві не гіршим, ніж меморіал Яд-Вашем.

"Ми маємо пам'ятати історію, робити висновки з помилок минулого, щоб вони більше не повторювалися. Ми повинні увічнити пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності, коли людей знищували за національною, етнічною чи расовою приналежністю", - цитує мера Києва офіційний сайт  Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Віталій Кличко. Фото: babiyar.org

Кличко зауважив, що меморіали жертвам Голокосту є повсьому світу, однак у Києві, де було вбито багато людей різних національностей, десятиліттями не було зроблено нічого, щоб гідно вшанувати пам’ять про загиблих.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві має бути такого ж рівня, як Яд-Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я, як мер Києва, докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проект.  Переконаний, що до цього процесу мають долучатися якомога більше людей", - пообіцяв Київський міський голова.

У Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" повідомляють, що саме Віталій Кличко подав ідею  створити у Києві Меморіал для того, щоб гідно вшанувати пам’ять про жертв нацистських злочинів проти людяності.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.