У литовський Сейм внесли законопроект про визнання Компартії злочинною організацією

Депутати литовського парламенту домагаються визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією

Про це повідомляє "Еспресо" з посиланням на литовський сайт Delfi.

Члени парламентської фракції Союзу вітчизни-Християнських демократів Литви Лаурінас Кащюнас і Аудронюс Ажубаліс 1 серпня представили проект закону, мета якого - визнання Литовської комуністичної партії злочинною організацією.

За словами Ажубаліса, в роки окупації Литви Радянським Союзом комуністична партія сприяла утвердженню диктатури на території окупованої країни.

"Мета цього проекту — нарешті належним чином оцінити радянське минуле і злочини, відновити історичну справедливість"— підкреслив Ажубаліс.

Кащюнас зауважив, ще одна мета закону  гласність. Згідно з законопроектом, якщо колишні члени компартії захочуть стати кандидатами на пост президента, депутата парламенту або Європарламенту чи мера, то вони в обов'язковому порядку повинні вказувати цей факт своєї біографії.

Аналогічні вимоги мають бути запроваджені і щодо осіб, які працюють на дипломатичній службі або беруть участь в конкурсі на посаду в держустанові.

Депутат нагадав, що в червні 2017 року парламент прийняв резолюцію із закликом до уряду підготувати проект, згідно з яким Литовська комуністична партія була б визнана злочинною організацією. Але, за словами Кащюнаса, парламент поки не продемонстрував ініціативу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.