Пожежа в історичній будівлі найстаршого університету Наддніпрянщини. ФОТО, ВІДЕО

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Повідомлення про займання в головному корпусі Української інженерно-педагогічної академії пожежники отримали о 15.07, повідомляє UA: Харків.

Станом на 19.00 рятувальники зупинили поширення пожежі, але її ліквідація ще тривала. На ту мить вигоріло 800 кв. м. будівлі, а дах зруйнований вогнем майже вщент.

"Внутрішні перекриття будівлі переважно дерев'яні, з пустотами. Це проблема для гасіння, бо вогонь поширюється по всіх напрямках. Після гасіння пожежі міце пожежі споруда буде обстежена фахівцями, і тоді буде визначена попередня причина", - повідомив журналістам заступник начальника обласного управління ДСНС у Харківській області Ігор Лупандін.

На ліквідацію пожежі прибуло 70 рятувальників на 14 пожежних машинах.

 
 
 

Нагадаємо, корпус Української інженерно-педагогічної академії є пам'яткою архітектури національного значення. З 1805 року тут розташовувався Харківський університет (потім - Харківський інститут народної освіти, Харківський державний університет ім. Горького), згодом Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія).

Як повідомлялося, в середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Читайте також:

Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.