Пожежа в історичній будівлі найстаршого університету Наддніпрянщини. ФОТО, ВІДЕО

Після того, як в околицях Харкова згорів унікальний палац XVІІІ століття в Старому Мерчику, запалала ще одна з пам'яток національного значення. Колишній губернаторський палац був збудований у XVІІІ столітті. У 1805 році тут запрацював Харківський університет. Сьогодні у будинку буяло полум'я.

Повідомлення про займання в головному корпусі Української інженерно-педагогічної академії пожежники отримали о 15.07, повідомляє UA: Харків.

Станом на 19.00 рятувальники зупинили поширення пожежі, але її ліквідація ще тривала. На ту мить вигоріло 800 кв. м. будівлі, а дах зруйнований вогнем майже вщент.

"Внутрішні перекриття будівлі переважно дерев'яні, з пустотами. Це проблема для гасіння, бо вогонь поширюється по всіх напрямках. Після гасіння пожежі міце пожежі споруда буде обстежена фахівцями, і тоді буде визначена попередня причина", - повідомив журналістам заступник начальника обласного управління ДСНС у Харківській області Ігор Лупандін.

На ліквідацію пожежі прибуло 70 рятувальників на 14 пожежних машинах.

 
 
 

Нагадаємо, корпус Української інженерно-педагогічної академії є пам'яткою архітектури національного значення. З 1805 року тут розташовувався Харківський університет (потім - Харківський інститут народної освіти, Харківський державний університет ім. Горького), згодом Український заочний політехнічний інститут (нині Українська інженерно-педагогічна академія).

Як повідомлялося, в середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Читайте також:

Спалили найстарший бароковий палац Лівобережжя

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.