У Надвірній на Івано-Франківщині дослідили колишню в'язницю НКВД. ФОТО

Під час експедиції працівники комунального підприємства "Пам’ять" та члени Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” знайшли та дослідили колишню в’язницю НКВД.

Про це у соцмережі "Фейсбук" повідомив історик та дослідник Василь Тимків, передають "Вікна".

Дане приміщення побудоване ще на початку ХХ ст. для потреб суду. Другий корпус використовувався для утримання в'язні ще за Австрії, згодом Польщі.

 

З 1939 по 1941 рік тут містилася в'язниця НКВД. На стінах є написи з датою 1941 і ймовірно 1944 рік, що говорить, очевидно, про те, що в'язнів тут утримувала радянська влада і після свого повернення, аж поки в 1946 р. тут відкрилась школа.

"Єдині збережені тюремні двері і кільце в стіні, мабуть для кайданів", - говорить Василь Тимків про знахідки.

 
 

Збереглися численні настінні написи в'язнів всіх періодів в'язниці. Варто зазначити, що за Польщі тут утримували не тільки розбійників, а й політичних в'язнів, зокрема членів ОУН.

"Доволі цікавий знак, видряпаний одним із в'язнів. Дещо схожий на тризуб з хрестом",  - зазначив Тимків.

Як повідомлялося, у Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.