У Надвірній на Івано-Франківщині дослідили колишню в'язницю НКВД. ФОТО

Під час експедиції працівники комунального підприємства "Пам’ять" та члени Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” знайшли та дослідили колишню в’язницю НКВД.

Про це у соцмережі "Фейсбук" повідомив історик та дослідник Василь Тимків, передають "Вікна".

Дане приміщення побудоване ще на початку ХХ ст. для потреб суду. Другий корпус використовувався для утримання в'язні ще за Австрії, згодом Польщі.

 

З 1939 по 1941 рік тут містилася в'язниця НКВД. На стінах є написи з датою 1941 і ймовірно 1944 рік, що говорить, очевидно, про те, що в'язнів тут утримувала радянська влада і після свого повернення, аж поки в 1946 р. тут відкрилась школа.

"Єдині збережені тюремні двері і кільце в стіні, мабуть для кайданів", - говорить Василь Тимків про знахідки.

 
 

Збереглися численні настінні написи в'язнів всіх періодів в'язниці. Варто зазначити, що за Польщі тут утримували не тільки розбійників, а й політичних в'язнів, зокрема членів ОУН.

"Доволі цікавий знак, видряпаний одним із в'язнів. Дещо схожий на тризуб з хрестом",  - зазначив Тимків.

Як повідомлялося, у Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.