На Тернопільщині науковці досліджували єврейське кладовище

Основним завданням магістрантів НаУКМА було документування написів, викарбуваних на мацевах – надгробних плитах, значна частина яких, на жаль, зруйнована або напівзруйнована.

Про це повідомляє видання "Свобода".

 Процес дослідження. Фото: "Свобода"

У місті Бережани 11–13 липня працювала епіграфічна експедиція магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії під керівництвом професорів Віталія Черноіваненка і Таїсії Сидорчук за участю експертів з епіграфіки Катерини Малахової та Олександри Фішель та студентів НаУКМА.

Поховання на єврейському цвинтарі в Бережанах, за деякими даними, здійснювалися з початку XVII століття до Другої світової війни.

Представники місцевої влади зустрілися з керівником експедиції Віталієм Черноіваненком та обговорили низку питань щодо сприяння у проведенні дослідницьких робіт на території єврейського кладовища.

За словами заступника міського голови Олега Захарківа, під час науково-дослідницької роботи учасники експедиції використовували карту, де нанесено місця поховань (близько кількох сотень), які частково збереглися.

Під час дослідження написів на мацевах знайшли могилу Шалома Мордехая Га-Коена (? – 1630), першого рабина Бережан.

Не можна залишити поза увагою й той факт, що в 90-х рр. XX століття на єврейському цвинтарі було збудовано огель (cклеп), де поховано хасидського цадика (праведника), засновника династії бережанських хасидів, рабина Мешулама Шрагу Файбуша (1810 – 1874 рр.).

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.