Новий логотип Інституту нацпам’яті. ФОТО

Разом з командою дизайнерів-волонтерів Український інститут національної пам'яті розробив новий логотип.

Про це йдеться на офіційні сторінці інституту.

 

Ідеї створення власного логотипу, який символізував би місію Інституту існувала вже кілька років. На оголошення у Фейсбуці, яким запрошували до участі в її реалізації відгукнулося багато дизайнерів.

Серед 60 робіт, які надіслали на офіційну сторінку Інституту у Фейсбуці, найбільшу підтримку отримав логотип дизайнера, засновника ініціативи "Агенти змін" Ігоря Скляревського. В основі лого – графічне зображення квітки маку.

Доопрацювання нового логотипу здійснила команда: волонтер Олексій Іващенко та графічний дизайнер, засновник студії "Warta" Ярослав Копаниця, який адаптував та векторизував логотип.

Як пояснює дизайнер Ігор Скляревський, окрім алюзії на мак як символ пам’яті, різні площини — це різні "зрізи" історії та пам’яті, різні погляди на неї.

"У центрі, де площини накладаються і перетинаються, — національна пам'ять", - розповів він.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.