Порошенко вслід за Кабміном доручив узаконити вітання "Слава Україні"

Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Про це заявив міністр оборони Степан Полторак, повідомляє Українська правда.

 Фото: УНІАН

"Президент доручив підготувати зміни до закону, яким затверджуються військові статути, тому що це визначається у військових статутах, як треба вітатися", - сказав Полторак.

За його словами, на День Незалежності у Києві 24 серпня використають нові гасла під час військового параду.

"Під час проведення параду ми якраз покажемо, що це більш українське, більш наше", - додав міністр.

Він зазначив, що пропозиції уже готуються, і ймовірно, після виходу з канікул народні депутати приймуть законопроект в цілому.

Полторак назвав раніше зареєстрований законопроект з цього приводу "сирим", а новий – практично готовим.

Нагадуємо, що 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором законопроекту виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.