Польський президент Коморовський вшанував пам’ять українських союзників. ФОТО

У вівторок, 14 серпня, на Православному кладовищі у Варшаві відбулося урочисте покладення квітів до пам’ятників воїнам Української народної республіки.

Про це повідомляє "Наше слово".

Пам’ять українських союзників вшанував Броніслав Коморовський, Президент Польщі у 2010-2015.

 Президент Польщі 2010-2015 Броніслав Коморовський, Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич.

ФОТО: Катерина Семчук, "Наше слово"

 

Також були присутні Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, представники влади міста Варшава, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, журналістка та громадська діячка Іза Хруслінська, україністка Богуміла Бердиховська та багато інших. Організатори ініціативи – Галина Андрушков, Юрій Рейт, Григорій Стех.

 

"Варто постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", – зазначають організатори.

 
 
 


Читайте також:

У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.