Польський президент Коморовський вшанував пам’ять українських союзників. ФОТО

У вівторок, 14 серпня, на Православному кладовищі у Варшаві відбулося урочисте покладення квітів до пам’ятників воїнам Української народної республіки.

Про це повідомляє "Наше слово".

Пам’ять українських союзників вшанував Броніслав Коморовський, Президент Польщі у 2010-2015.

 Президент Польщі 2010-2015 Броніслав Коморовський, Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич.

ФОТО: Катерина Семчук, "Наше слово"

 

Також були присутні Посол України у Варшаві Андрій Дещиця, представники влади міста Варшава, голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима, віце-маршалок Вармінсько-Мазурського воєводства Мирон Сич, журналістка та громадська діячка Іза Хруслінська, україністка Богуміла Бердиховська та багато інших. Організатори ініціативи – Галина Андрушков, Юрій Рейт, Григорій Стех.

 

"Варто постійно пригадувати світові, що саме воїни Армії УНР були тими, хто разом з польським військом зупинив наступ Червоної армії на березі Вісли у 1920 році та не дозволив тоді розлитися більшовикам по всій Європі", – зазначають організатори.

 
 
 


Читайте також:

У Польщі на місцевих похованнях ушанували козаків Армії УНР. ФОТО, ВІДЕО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.