Обрано кращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні в Одеській області

Серед 16 робіт переміг проект одеських митців – скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви й архітекторів Федора Бойцова та Сергія Гуранчика. Він має назву «Руна».

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Проект пам'ятника. Фото: УІНП

Друге та третє місця отримали проекти, подані групами авторів на чолі зі скульпторами Василем Мироненком і Володимиром Коренем.

"Руна" – це стилізована у вигляді хреста людська фігура, встановлена на гранітну площину з вибитими на ній іменами Героїв Небесної Сотні. У нічний час скульптура буде підсвічуватися – її пронизуватимуть промені світла, спрямовані в небо.

Скульптуру планують встановити на проспекті Тараса Шевченка.

Обрання переможців здійснювалося шляхом відкритого голосування та з урахуванням думки громадськості.

Переможці конкурсу отримають 30 тисяч гривень, а автори, чиї проекти здобули друге і третє місця, відповідно 15 тисяч і 5 тисяч гривень.

Михайло Рева сказав, що отримані за перемогу кошти розділить між трьома родинами, чиї рідні загинули під час боїв на Донбасі.

Нагадуємо, що на початку серпня у Києві оголосили переможців "Відзнаки імені Сергія Ніґояна".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.