Обрано кращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні в Одеській області

Серед 16 робіт переміг проект одеських митців – скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви й архітекторів Федора Бойцова та Сергія Гуранчика. Він має назву «Руна».

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Проект пам'ятника. Фото: УІНП

Друге та третє місця отримали проекти, подані групами авторів на чолі зі скульпторами Василем Мироненком і Володимиром Коренем.

"Руна" – це стилізована у вигляді хреста людська фігура, встановлена на гранітну площину з вибитими на ній іменами Героїв Небесної Сотні. У нічний час скульптура буде підсвічуватися – її пронизуватимуть промені світла, спрямовані в небо.

Скульптуру планують встановити на проспекті Тараса Шевченка.

Обрання переможців здійснювалося шляхом відкритого голосування та з урахуванням думки громадськості.

Переможці конкурсу отримають 30 тисяч гривень, а автори, чиї проекти здобули друге і третє місця, відповідно 15 тисяч і 5 тисяч гривень.

Михайло Рева сказав, що отримані за перемогу кошти розділить між трьома родинами, чиї рідні загинули під час боїв на Донбасі.

Нагадуємо, що на початку серпня у Києві оголосили переможців "Відзнаки імені Сергія Ніґояна".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.