In memoriam. Помер сенатор Джон Маккейн

Американський сенатор Джон Маккейн, у якого в 2017 році був діагностований рак мозку, помер у віці 81 рік.

Про це пише Українська правда із посиланням на The Washington Post.

 Джон Маккейн. Фото: Euronews

"Сенатор Джон Сідні Маккейн III помер в 4:28 вечора, 25 серпня 2018 року. З сенатором, коли він пішов, були його дружина Сінді і сім'я. До смерті він служив Сполученим Штатам Америки сумлінно протягом шістдесяти років", - йдеться в заяві сім'ї.

У 1982 році Маккейн був обраний до Палати представників США. Чотири роки по тому він зайняв своє місце в Сенаті. У верхній палаті Конгресу Маккейн зарекомендував себе як провідний голос у питаннях національної безпеки і зовнішньої політики, будучи головою в Комітеті з питань збройних сил.

Маккейн був жорстким критиком Росії і прихильником агресивної ролі США проти екстремістського угрупування ІДІЛ.

В останні кілька років свого життя сенатор різко критикував президента США Дональда Трампа за його позицію щодо президента РФ Владіміра Путіна.

Напередодні Маккейн заявив про рішення припинити лікування ракової пухлини.

Як повідомлялося, у липні 2017 року у сенатора від штату Арізона, "республіканця" Джона Маккейна після видалення тромбу над лівим оком діагностували агресивну форму раку головного мозку.

Пізніше він повернувся на роботу. Президент США Дональд Трамп назвав його героєм, а члени Сенату аплодували 81-річному Маккейну.

На початку вересня сенатор повідомив, що "прогноз дуже хороший", але за пару тижнів зізнався, що в боротьбі з раком мозку лікарі дають йому "дуже поганий прогноз".

У грудні його шпиталізували у зв'язку з побічними ефектами лікування онкологічного захворювання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.