In memoriam. Помер сенатор Джон Маккейн

Американський сенатор Джон Маккейн, у якого в 2017 році був діагностований рак мозку, помер у віці 81 рік.

Про це пише Українська правда із посиланням на The Washington Post.

 Джон Маккейн. Фото: Euronews

"Сенатор Джон Сідні Маккейн III помер в 4:28 вечора, 25 серпня 2018 року. З сенатором, коли він пішов, були його дружина Сінді і сім'я. До смерті він служив Сполученим Штатам Америки сумлінно протягом шістдесяти років", - йдеться в заяві сім'ї.

У 1982 році Маккейн був обраний до Палати представників США. Чотири роки по тому він зайняв своє місце в Сенаті. У верхній палаті Конгресу Маккейн зарекомендував себе як провідний голос у питаннях національної безпеки і зовнішньої політики, будучи головою в Комітеті з питань збройних сил.

Маккейн був жорстким критиком Росії і прихильником агресивної ролі США проти екстремістського угрупування ІДІЛ.

В останні кілька років свого життя сенатор різко критикував президента США Дональда Трампа за його позицію щодо президента РФ Владіміра Путіна.

Напередодні Маккейн заявив про рішення припинити лікування ракової пухлини.

Як повідомлялося, у липні 2017 року у сенатора від штату Арізона, "республіканця" Джона Маккейна після видалення тромбу над лівим оком діагностували агресивну форму раку головного мозку.

Пізніше він повернувся на роботу. Президент США Дональд Трамп назвав його героєм, а члени Сенату аплодували 81-річному Маккейну.

На початку вересня сенатор повідомив, що "прогноз дуже хороший", але за пару тижнів зізнався, що в боротьбі з раком мозку лікарі дають йому "дуже поганий прогноз".

У грудні його шпиталізували у зв'язку з побічними ефектами лікування онкологічного захворювання.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.