В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

У столиці Естонії Таллінні 23 серпня пройшла церемонія відкриття пам’ятника жертвам комунізму.

На монументі викарбувано імена 22 тисяч осіб, які загинули від радянських репресій, повідомляє "Новая газета" з посиланням на естонське видання ERR.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: twitter.com/errnews 

Відкривали пам’ятник президент Естонії Керсті Кальюлайд та міністр юстиції Урмас Рейнсалу. Запрошення на урочистості отримали також понад 500 естонців, постраждалих від репресій у часи СРСР.

"За різними підрахунками, більш, як 75 тис. жителів Естонії різних національностей пстраждали від "червоного" режиму. Меморіал на Маар’ямяе достатньо великий, і на ньому понад 22 тис. імен жтелів Естонії, які були вбиті або померли через нелюдські умови утримання в ув’язненні або на поселенні з волі радянської влади", — повідомив керівник зі зв’язків із громадськістю Інституту історичної пам’яті Естонії Сергій Метльов.

Сам меморіал складається з двох частин. Перша називається "Шлях" і являє соьою дві стіни, на яких вибиті імена загиблих у результаті реперсій естонців. Друга має назву "Домашній сад", в якому посаджені фруктові дерева.

Вартість меморіалу складає 6 млн євро.

Нагадаємо, щороку 23 серпня в Європі відзначають день пам'яті за жертвами нацизму і комунізму. Саме цього дня 1939 року Третій Райх і Радянський Союз уклали угоду про ненапад, відому як "пакт Молотова—Ріббентропа", внаслідок якого СРСР анексував крайїни Балтії.

Як повідомлялося, в Тернополі на День Незалежності України відкрили погруддя Головному Отаманові військ УНР Симону Петлюрі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.