У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України. ФОТО

"СИМВОЛ ТВОЄЇ СВОБОДИ. 100 років Державного герба України" - так називається виставка, яку 23 серпня у центрі Києва відкрили Український інститут національної пам’яті та видавництво "Родовід".

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

Під знаком Тризуба обороняли Українську Народну Республіку, він був на нагородах і листівках Української повстанської армії, на лацканах піджаків учасників багатотисячних мітингів проти комуністичного тоталітарного режиму наприкінці 80-х. 

 Усі фото: прес-служба УІНП

Сто років тому, у 1918 році, власницький знак із монет часів князя Володимира Великого ліг в основу зображення герба та печатки Української Народної Республіки. Упродовж усього XX ст. тризуб надихав митців на створення його художніх інтерпретацій.

Виставка присвячена роботам Василя Кричевського, Георгія Нарбута, Павла Ковжуна Роберта Лісовського, Миколи Битинського, Ніла Хасевича, Святослава Гординського, Андрія Гречила, Івана Турецького, Олексія Кохана та ін. Виставка дає можливість простежити еволюцію державного символу від часів Русі до сьогодення. 

"Тризуб став одним із головних атрибутів незалежної Української держави, поруч із синьо-жовтим прапором та гімном "Ще не вмерла...". Використовувати тризуб в СРСР було заборонено, винуватців жорстоко карали. Він став символом боротьби за незалежність України та важливим маркером української національної ідентичності", – наголосила перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак.

 Аліна Шпак (у центрі)

У відкритті також взяли участь Генеральний секретар Світового конгресу українців Стефан Романів,н ародний депутат, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій, графік, співавтор Малого державного герба України Олексій Кохан, а також директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

 

 

 

Тризуб як геральдичний знак справді вражає своєю простотою і універсальністю. "Що означає Тризуб – досі достеменно невідомо, жодне з його тлумачень не є остаточним і переконливим. Але державний герб не конче мусить щось означати. "…Се оздоба питоменна, не запозичена, зв’язана з нашою тисячолітньою державною політичною i культурною історією", – писав Михайло Грушевський у статті "Український Державний герб" наприкінці лютого 1918 року, невдовзі після узаконення Тризуба символом УНР. Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізує історичний зв’язок модерної України із Руссю. І цього цілком досить", – вважає співавтор виставки, заступник головного редактора видавництва "Родовід" Богдан Завітій.

 Богдан Завітій (з мікрофоном)

Організатори: Український інститут національної пам’яті, видавництво "Родовід".

Партнер: Центр досліджень визвольного руху.

Інформаційні партнери: УНІА "УКРІНФОРМ", Радіо Свобода, Громадське радіо, UA: радіо Культура, UA: Суспільне мовлення, 5 канал, Еспресо, Історична правда, Gazeta.ua, Тиждень, Україна молода.

Виставка діє стаціонарно біля будівлі Головного поштамту на вул. Хрещатик у Києві.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.