У Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція битви за Київ 1919 року. ФОТО. ВІДЕО

На День Незалежності у Кам’янці-Подільському відбулася реконструкція бою між солдатами Української Народної Республіки та білогвардійськими військовими формуваннями збройних сил Півдня Росії.

Про це повідомляє видання "Вдало".

 

Захід відбувався в рамках Всеукраїнського фестивалю історичної реконструкції "Остання столиця".

Впродовж 24-25 серпня кам’янчани та гості міста мають змогу познайомитися із побутом та одностроями війська УНР, а також більше дізнатися про події 20-их років ХХ століття, коли Кам’янець отримав статус столиці.

 

Безпосередньо у п’ятницю в парку відбулася реконструкція бою, учасники використовували гармату, кулемети та стрілецьку зброю.

 

Під час проведення фестивалю "Остання столиця" організатори залучити унікальну історичну техніку, а саме – три броньовики "Остін" та два автомобілі.

Зокрема, використовувався автомобіль "Русо-Балт" моделі С24, з якого напередодні роздавали листівки-запрошення на фестиваль.

 

Загалом в Кам’янець завітали більше сотні членів клубів військово-історичної реконструкції з Києва, Львова, Одеси, Вінниці та Кам’янця-Подільського.

У програмі фестивалю була передбачена військова муштра, презентація історичного бою, тактичні маневри від реконструкторів.

 

Як відомо, фестиваль "Остання столиця" присвячений подіям 1919 року, коли Кам’янець-Подільський на певний час став тимчасовою столицею Української Народної Республіки.

Нагадуємо, що 24 серпня у Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.