Нащадки жертв Великого терору виступили проти розкопок могил у Сандармосі

Нащадки ростріляних в урочищі Сандармох виступили з відкритим листом до російських урядовців і Російського військово-історичного товариства проти розкопок на місці поховань.

Приводом до листа стали розкопки, зініційовані Російським військово-історичним товариством (рос. РВІО), з метою пошуку червоноармійців, розстріляних фінами під час Зимової війни 1939—1940 років.

Текст відкритого листа опублікував сайт Міжнародного товариства "Меморіал".

Підписанти листа стверджують, що немає документальних підстав вважати, що на території меморіального кладовища "Сандармох" є захоронення радянських полонених.

 Розкопки в урочищі Сандармох почалися 27 серпня. Фото: Сергій Маркелов

Меморіал у Сандармосі виник у 1997 році, коли експедиція товариства "Меморіал" за сприяння карельської влади знайшла 236 розстрільні ями таємного могильника НКВД, в яких захоронена 6241 жертва розстрілів 1837—1938 років.

"Проведення розкопок РВІО загрожує порушити цілісність меморіального кладовища, потривожити спокій померлих. Сандармох — це не безіменний ліс і не болото, а доглянута, відвідувана, окультурена й загальновизнана пам’ятником територія. Ні в 1997 році, ні пізніше ми не вимагали ексгумації й перезахоронення рештків наших рідних. Ми погодилися на те, щоб ця територія була цілком не займана, і вдячні тим, хто знайшов це місце, а також владі за те, що вона залишила його й зебрегла до сьогоднішнього дня в історичних межах, де всі розстрільні ями чітко позначені, збережені ландшафт, дороги й дерева", — пишуть нащадки репресованих громадян у листі.

Вони закликають не чіпати землю й надалі: "Ми проти проведення тут нових розкопок, для яких немає докементально підтвердженого і науково доведеного підґрунтя. Ми проти воскресіння міфічних версій про радянських військовополонених,нібито розстріляних фінами в Сандармосі".

Відкритий лист, адресований до Міністерства культури Російської Федерації, Уряду Республіки Карелія, Управління з охорони об’єктів культурної спадщини Республіки Карелія, адміністрацію "Медвеж’єгорського муніципального району" та Російського військово-історичного товариства і його відділення в Ленінградській області підписали понад 60 внуків, правнуків та інших родичів репресованих, які покояться в Сандармосі. Лист є відкритим для нових підписів.

З 27 серпня Ленінградське відділення Російського військово-історичне товариства, головою якого є чинний міністр культури РФ Володимир Мединський (відомий своїми конфузами у сфері історії), проводить в Сандармосі "роботи з пошуку поховань в’язнів фінських концтаборів" та "встановлення щільності поховань".

Безпосередньо роботи виконують військовики 90-го окремого спеціального пошукового батальйону. Про участь професійних археологів нічого не відомо.

Меморіальний комплекс "Сандармох" є пам’яткою культури регіонального значення, і будь-які роботи на його території повинні здійснюватися лише після проведення державної експертизи проектної документації на неї і позитивного висновку за її результатами. Досі нічого не відомо про таку експертизу чи проектну документацію робіт.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.