У Національному військово-історичному музеї відкрили фотовиставку про литовських партизанів. ФОТО

30 світлин, зроблених литовськими фотографами-повстанцями Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом протягом другої половини 1940-х – поч. 1950-х років, експонуються у Національному військово-історичному музеї України з 28 серпня.

Про це "Історичній правді" повідомили в НВІМУ.

Фотовиставка "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)", яка вперше відкрилась у 1991 році, свого часу спричинила неабияке зацікавлення у балтійській країні.

Майже 30 років потому унікальні світлини, які робили самі повстанці і десятиліттями переховувались у негативах, привіз в Україну куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва).

 Станіславос Богданавічус. Усі фото: Національний військово-історичний музей України
 Станіславас Богданавічук (Литва, в центрі) та Андрій Чекановський (Національна спілка фотохудожників України, праворуч)

Саме до нього ці унікальні матеріали потрапили у 1988 році, з тих пір він займається просуванням і популяризацією теми литовського антирадянського руху після Другої cвітової війни.

Більшість вояків повстанських загонів на цих фотографіях на сьогодні ідентифіковані. Для відвідувачів буде цікавим познайомитись зі сценами повсякденного життя повстанців, їхнім зовнішнім виглядом та озброєнням.

 

Проект реалізується за підтримки Художньої галереї та Ради міста м. Паневежис (Литва) та Національнї спілки фотохудожників України. Виставка триватиме до 30 вересня.

Читайте також:

У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.