Відновлений пам'ятник стрільцям УГА відкрили в Чехії. ФОТО

6 вересня в чеському місті Ліберець відкрили пам'ятник солдатам Української Галицької армії.

Про це написав у "Твіттері" посол України в Чеській Республіці Євген Перебийніс. Пам'ятник височіє на військовому цвинтарі Рупрехтіце, де в 1920-1926 роках існував табір для інтернованих вояків УГА.

У відкритті відреставрованої культурної композиції взяли участь Євген Перебийніс, гетьман Ліберецького краю Мартін Пута, мер Ліберця Тібор Баттіані, отець Іван Семотюк та хор греко-католицької церкви в Ліберці, у виконанні якого прозвучала насамкінець українська повстанська пісня.

 

У своїй промові Посол наголосив, що відкриття цього пам’ятника – значна подія для всіх закордонних українців, адже українська держава нарешті на належному рівні починає вшановувати пам'ять своїх героїв, дбати про свої святині за кордоном та поважати свою історію.

Пам'ятник воякам Гірської бригади УГА звели на кошти української громади в 1927 році за проектом художника Василя Касіяна (1896 – 1976).

 

За даними Українського інституту національної пам'яті, в 1960-х роках, після ремонтних робіт на цвинтарі, пам'ятник зняли з постаменту. Усі таблички, які ідентифікували скульптуру як пам’ятник українським воїнам, були колишнім комуністичним режимом знищені. Але люди все одно покладали до пам’ятника квіти як до пам’ятника невідомому воїну.    

 
 
 

У вересні 2018 року, за фінансової підтримки Посольства України в Чеській Республіці, силами скульптора Марії Вамберської за значного сприяння керівника українського товариства Наталії Доценко та дослідників Ганни Величко та Сергія Перепічки, вдалося відновити оригінальні написи на пам’ятнику та списки похованих бійців.

Як повідомлялося, в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.