АНОНС: На Одещині відкриють меморіал воякам Армії УНР

15 вересня в м. Ананьєві Одеської області відбудеться урочисте відкриття меморіалу воякам Армії Української Народної Республіки.

Про це пише Благодійний фонд "Героїка", який є ініціатором встановлення монумента, на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Цей проект є найбільшим меморіальним комплексом на честь українського війська на території Одеської області. Він являє собою площу, вимощену гранітною бруківкою. Посеред площі, на постаменті з каміння, встановлено колону, увінчану збільшеною копією ордену Армії УНР Залізний Хрест "За Зимовий похід і бої". Цим орденом в українському війську відзначали учасників Першого Зимового походу, що тривав під командуванням генерал-поручника Михайла Омеляновича-Павленка тилами білих та червоних військ в період з 6 грудня 1919 року по 6 травня 1920 року.

 

Військово-меморіальний комплекс увічнює серію переможних боїв, що відбулись 16-19 квітня 1920 року в Ананьєвському повіті Херсонської губернії. Тоді в результаті злагоджених дій ананьєвських повстанців та підрозділів Армії УНР українці заволоділи Ананьєвом та довколишніми селами, змусивши червоних залишити власні позиції.

З чотирьох сторін постамент пам’ятника обрамлений гранітними дошками з іменами козаків та старшин Армії УНР, які походять з Ананьєвщини. На площі, поряд з пам’ятником, встановлено щоглу з Державним Прапором України.

15 вересня, 12.00

Місце: південна частина м. Ананьєва, на перехресті вулиць Суворова та Одеської (в’їзд до міста дорогою Р71). 

Організатори: Благодійний фонд "Героїка".

Захід відбудеться виключно під державними прапорами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.