АНОНС: Лекція "Розселення слов'ян: перемога примітиву" у НМІУ

22 вересня в Національному музеї історії України археолог-славіст Євген Синиця розкаже, чому на початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян стали конкурентними перевагами.

Історичний дебют слов'ян, який ми зараз найчастіше іменуємо Велике Розселення, позначений блискавичним (в історичному розумінні слова) опануванням величезних територій.

 

При цьому слов'яни виявилися спроможні хазяйновито облаштуватися на щойно опанованих землях з дуже різними ландшафтно-кліматичними умовами, від суворого континентального Лісу півночі Східноєвропейської рівнини до благодатних субтропіків Південних Балкан.

Чому на самому початку Середньовіччя технологічна простота та побутова невибагливість способу життя слов'ян перетворилися на конкурентні переваги спробує пояснити у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

22 вересня, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2, 4 поверх).

Організатор: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.