Погруддя Міхновського на Байковому кладовищі пошкодили. ФОТО

22 вересня невідомі пошкодили бюст ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському, встановлений на кенотафі на Байковому цвинтарі в Києві.

Про це повідомив історик і журналіст Олександр Алфьоров на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Сьогодні вночі якісь гніди знищили пам'ятник Міхновському на Байковому цвинтарі. Це паскудство залишити не можна. 8 вересня, коли відкривали пам'ятник, я, як речник Національного Корпусу, казав, що Міхновського боялись за життя і майже 100 років після смерті", —обурюється Алфьоров. 

З опублікованих фото видно, що на обличчі скульптури Міхновського хтось відбив частину вусів.

 

Президент історичного клубу "Холодний Яр" й ініціатор відновлення погруддя Роман Коваль написав заяву на ім'я міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з проханням розслідувати акт вандалізму.

 

Нагадаємо, відновлений кенотаф Миколі Міхновському відкрили два тижні тому. 

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві. Кенотаф на Байковому цвинтарі було встановлено 2008 року, проте 2016-го його зруйнували невідомі.

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.