Спецпроект

75-ті роковини ліквідації Львівського гетто і Янівського табору СД. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

27 вересня в рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського табору СД у Львові проведуть екскурсію та прочитають лекцію.

15:00 - авторська екскурсія Андрія Усача, наукового співробітника Меморіального музею "Територія терору", аспіранта Українського католицького університету, по фортифікаційному комплексу Цитадель: "Шталаг № 328: доля радянських військовополонених в окупованому Львові"

 

Під час екскурсії буде здійснено спробу поглянути на відому багатьом львів’янам локацію як на своєрідну "зону страждань" часів Другої світової війни.

Як фортифікаційний комплекс перетворився на табір для військовополонених? Якою була його інфраструктура та як вона змінювалась впродовж нацистської окупації. Як події, що тут відбувалися були пов’язані з історією Голокосту у Львові? Про що мовчать меморіальні знаки на території Цитаделі?

Тривалість: 1 година.

Місце зустрічі: біля входу на Цитадель з вулиці Грабовського.

17:00 - публічна лекція Тетяни Пастушенко, кандидата історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ "Полонені червоноармійці під час Другої світової війни".

 

На основі широкого кола джерел з німецьких та вітчизняних архівів, а також останніх академічних напрацювань буде презентовано трагічну історію радянських військовополонених, яких інколи називають "жертвами двох диктатур".

Крізь призму індивідуальних біографій буде продемонстровано суперечливість людської поведінки в лещатах екстремального насильства. Серед іншого, лекторка розповість про правовий статус військовополонених і реалії їхнього потрапляння у німецький полон, причини смертності і стратегії виживання, тривалий шлях до реабілітації у повоєнному СРСР.

Тривалість: 1, 5 год.

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45г).

Координатор проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" – Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. 

 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина. 

Координатор програми: Богдана Тараніна тел.: 095-938-21-74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com 

Координатор з комунікацій та медіа: Анна Яценко тел.: 093-600-17-44, e-mail: yatcenkoanna@gmail.com 

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.