Спецпроект

75-ті роковини ліквідації Львівського гетто і Янівського табору СД. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

27 вересня в рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського табору СД у Львові проведуть екскурсію та прочитають лекцію.

15:00 - авторська екскурсія Андрія Усача, наукового співробітника Меморіального музею "Територія терору", аспіранта Українського католицького університету, по фортифікаційному комплексу Цитадель: "Шталаг № 328: доля радянських військовополонених в окупованому Львові". 

 

Під час екскурсії буде здійснено спробу поглянути на відому багатьом львів’янам локацію як на своєрідну "зону страждань" часів Другої світової війни.

Як фортифікаційний комплекс перетворився на табір для військовополонених? Якою була його інфраструктура та як вона змінювалась впродовж нацистської окупації. Як події, що тут відбувалися були пов’язані з історією Голокосту у Львові? Про що мовчать меморіальні знаки на території Цитаделі?

Тривалість: 1 година.

Місце зустрічі: біля входу на Цитадель з вулиці Грабовського.

17:00 - публічна лекція Тетяни Пастушенко, кандидата історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ "Полонені червоноармійці під час Другої світової війни".

 

На основі широкого кола джерел з німецьких та вітчизняних архівів, а також останніх академічних напрацювань буде презентовано трагічну історію радянських військовополонених, яких інколи називають "жертвами двох диктатур".

Крізь призму індивідуальних біографій буде продемонстровано суперечливість людської поведінки в лещатах екстремального насильства. Серед іншого, лекторка розповість про правовий статус військовополонених і реалії їхнього потрапляння у німецький полон, причини смертності і стратегії виживання, тривалий шлях до реабілітації у повоєнному СРСР.

Тривалість: 1, 5 год.

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45г).

Координатор проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" – Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. 

 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина. 

Координатор програми: Богдана Тараніна тел.: 095-938-21-74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com 

Координатор з комунікацій та медіа: Анна Яценко тел.: 093-600-17-44, e-mail: yatcenkoanna@gmail.com 

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.