Спецпроект

Комітет Сенату США затвердив резолюцію про визнання Голодомору геноцидом

Комітет із закордонних відносин Сенату США 26 вересня затвердив резолюцію, в якій Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це інформує Посольство України в Сполучених Штатах Америки на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Проект резолюції засуджує систематичні порушення прав людини, у тому числі права на самовизначення та свободу слова, вчинені радянським урядом проти українського народу. У ній висловлюються найглибші співчуття жертвам, тим, хто пережив Голодомор, та їхнім родинам, а також міститься заклик до розповсюдження інформації з метою підвищення обізнаності у світі про штучну природу цієї трагедії.

Резолюція, співавторами якої виступили понад два десятки сенаторів, була представлена 14 березня ц.р. групою сенаторів від Республіканської та Демократичної партій на чолі зі співголовами групи дружби з Україною у Сенаті США Робертом Портменом та Річардом Дурбіним

"Ми ніколи не повинні забувати жахіття, скоєні проти українського народу руками Радянського Союзу під час Голодомору, - сказав Портмен, - Ця важлива резолюція вшановує пам'ять мільйонів українців, які постраждали від жорстокої політики Йосипа Сталіна використання голоду як зброї, щоб зламати прагнення України до незалежності від радянського поневолення. Україна продовжує сьогодні захищати свою незалежність та суверенітет від російської агресії, і ця резолюція слугує важливим нагадуванням про страшні злочини, завдані Україні, та захисту народу, чий дух не зломити".  

Як повідомляє сторінка сенатора, за свої зусилля на підтримку України в боротьбі з російською агресією Портмен одержав Відзнаку свободи ім. Шевченка, найвищу нагороду Українсько-американського товариства, Орден Св. Володимира від Української православної церкви Київського патріархату. Він відвідував Україну кілька разів, зокрема очолював місію спстерігачів від Конгресу США на виборах Президента України 2014 року. 

Резолюція ґрунується на низці дій Конгресу, спрямованих на засудження Голодомору та вшанування його жертв, у тому числі й відкриття меморіалу Голодомору у Вашингтоні в 2015 році. За резолюцію тепер мають проголосувати в Сенаті.   

Читайте також:

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.