Рада затвердила вітання "Слава Україні!" у війську та в поліції

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому ухвалила законопроект щодо вітання "Слава Україні!" в армії.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Фото: Дзеркало тижня

Проект закону №9036 в редакції комітету з техніко-юридичними правками підтримав 271 депутат.

"Вітаю Збройні сили України, вітаю Національну поліцію", – сказав голова Верховної Ради Андрій Парубій після голосування.

Нагадуємо, що 7 серпня міністр оборони Степан Полторак заявив, що президент Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Крім того, 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.