АНОНС: Творці книги "Наш герб" розкажуть про еволюцію українського герба і книги про нього

5 жовтня в Києві автори книги "Наш герб" розкажуть про українські символи від княжих часів до сьогодення та роботу над своїм виданням.

Науковий семінар Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих відновлює свою діяльність після літньої перерви.

 

Історик і автор книги "Наш герб" Андрій Гречило (Львів) виголосить доповідь "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" до 100-річчя герба Української Народної Республіки.

Крім того, головний редактор видавництва "Родовід" Богдан Завітій розповість про видання книжки "Наш герб", що була відзначена гран-прі на цьогорічному Форумі видавців у Львові.

5 жовтня, п’ятниця, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9). 

Організатори: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих (Sigillum).

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.