АНОНС: Творці книги "Наш герб" розкажуть про еволюцію українського герба і книги про нього

5 жовтня в Києві автори книги "Наш герб" розкажуть про українські символи від княжих часів до сьогодення та роботу над своїм виданням.

Науковий семінар Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих відновлює свою діяльність після літньої перерви.

 

Історик і автор книги "Наш герб" Андрій Гречило (Львів) виголосить доповідь "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" до 100-річчя герба Української Народної Республіки.

Крім того, головний редактор видавництва "Родовід" Богдан Завітій розповість про видання книжки "Наш герб", що була відзначена гран-прі на цьогорічному Форумі видавців у Львові.

5 жовтня, п’ятниця, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9). 

Організатори: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих (Sigillum).

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.