АНОНС: У Києві презентують видання джерел про децентралізацію та конституціоналізм УНР

9 жовтня в Києві презентують видання про місцеве самоврядування і констутуційний процес у часи Українсько революції 1917-1921 років, підготовлені Інститутом законодавства Верховної Ради України.

Видання "Демократія у самоврядуваннях" і "Якого хочемо ладу на Україні" продовжують серію "Із першоджерел".

 

Цяю серію підготували до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років за ініціативою академіка НАН України Олександра Копиленка. Зараз вона включає VIІІ випусків у Х томах. Ще кілька випусків перебувають у процесі підготовки.

Збірки серії упорядковані за проблемно-хронологічним принципом та є репринтом унікальних і маловідомих газетних матеріалів 1917 – 1921 років, що зберігаються у Державній науковій архівній бібліотеці (м. Київ) та Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Під час презентації обговорять актуальні проблеми державного будівництва 1917 – 1921 років у контексті врахування тогочасного досвіду в сучасному державотворчому та конституційному процесі України.

9 жовтня, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Організатор: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.