АНОНС: У Харкові презентують перевидання "Історія Слободської України" Багалія

Козацький край замість Дикого поля і Україна до самого Дону, 587 сердитих козаків або перші харківці, рідна тітка Сковороди та Імператорський університет на пожертви слобожан — в одній обкладинці. У Харкові презентують перевидання "Історія Слободської України" Дмитра Багалія.

"Харків яко українське місто" — неочевидне в 1918-му, таке звичне 100 років потому. Тисячі фактів, сотні імен, десятки ілюстрацій про творення нової Слобідської України від її найзначнішого дослідника Дмитра Багалія.

 

Книга, яка в ХХ столітті двічі додавала історичної ґрунтовності національному відродженню Слобожанщини, перевидана для віку 21-го. 

Презентують: 

- Ірина Гончарова (Багалій);

- Юрій Георгієвський;

- Олександр Савчук.

Книга є соціальним проектом просвітницького спрямування. Примірники видання будуть подаровані центральним бібліотекам районів Харкова і області. Друк: видавець Олександр Савчук.

12 жовтня, п'ятниця, 18.00

Місце: Хаб соціальної активності "Студія 42" (Харків, Палац праці, майдан Конституції, 1, під'їзд 7, поверх 2). 

Організатор: громадська організація "ЕкспертиЗА Реформ".

Вхід вільний за попередньою реєстрацією (лист на e-mail: expertreform@gmail.com із зазначенням ПІБ, назви організації і номера телефону до 11.10.2018).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.