Норвегія вибачилася перед “коханками нацистів”

Прем’єр Норвегії Ерна Солберг вибачилася перед норвезькими жінками, які за часів Другої світової війни мали інтимні стосунки з німецькими військовими і народили від них дітей.

Про це повідомляє Новинарня із посиланням на ВВС Україна.

 ФОТО: AFP

"Молоді норвезькі дівчата і жінки, що мали стосунки з німецькими солдатами, або підозрювалися у цьому, стали жертвами негідного ставлення. Наш висновок — норвезька влада порушила фундаментальні принципи, які говорять про те, що громадян не можна покарати і відправити до в’язниці без суду та слідства… Сьогодні від імені уряду я хочу вибачитися", — заявила Солберг.

За її словами, "для багатьох це було звичайними підлітковим коханням, для когось — коханням усього життя, для інших — невинним фліртом, який зрештою визначив їх подальшу долю".

Вибачення від прем’єра стали наслідком звіту, який оприлюднив норвезький Центр досліджень Голокосту і проблем меншин.

Відомо, що нацистські війська вступили у Норвегію у квітні 1940 року.

За деякими оцінками, близько 50 тисяч норвезьких жінок мали сексуальні стосунки з німецькими солдатами.

Один із лідерів Третього рейху Генріх Гіммлер також заохочував своїх підлеглих вступати у стосунки з норвежками. Він вважав, що це допоможе втілити в життя концепцію арійської раси.

Жінок, що мали сексуальні стосунки з нацистами, у Норвегії стали називати "німецькі дівчата". Після закінчення війни їх звинуватили у зраді та колабораціонізмі. Їх позбавляли громадянських прав, кидали до в’язниць, а іноді навіть висилали до Німеччини разом із дітьми.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.