АНОНС: Лекція "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." у НМІУ

Як гуцули в вересні 1939 року розбили елітний полк СС? Дізнайтеся під час лекції "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." 27 жовтня в Києві.

Міжвоєнна Польща була багатонаціональною державою, де за тогочасною офіційною статистикою українці становили майже 15% населення. З початку 1920-х років їх почали регулярно призивати до лав Війська Польського.

Усього, за приблизними оцінками, до початку Другої світової війни строкову службу у ньому пройшли понад 400 тис. українців. У вересні 1939 року в складі польської армії воювали понад 100 тис. українців.

 

На лекції ви, серед іншого, дізнаєтесь про те, як відбувався призов українців до польської армії; у яких частинах вони здебільшого служили; як задовольнялись їхні релігійні потреби; чи могли вони зробити військову кар’єру; хто такі "контрактні офіцери" і що їх вирізняло поміж інших.

Крім того, дізнаєтесь про те, як у вересні 1939 року вояки-українці захищали Польщу від гітлерівського нападу, зокрема, про те, як гуцули розбили елітний полк СС.

Лекцію читатиме Андрій Руккас, к.і.н., доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

27 жовтня, субота, 14.00

Місце: Національномий музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатор: просвітницький проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.