Спецпроект

Дипломати та місцеві українці вшанували пам'ять жертв Голодомору в Брюсселі. ФОТО

Представники дипломатичних установ України та української громади в самому серці Брюсселя, на площі Альбертини, вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

В акції взяли участь також Посол України в Королівстві Бельгія Микола Точицький і глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко, передає Укрінформ.

"Ми всі маємо пам’ятати про ті жахливі часи. Пам’ятати і молитися за душі тих, хто загинув", – сказав Точицький.

 

Він нагадав, що на останній сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України звернувся до міжнародної спільноти із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу.

"Ми сподіваємося, що ООН, як і Сенат США, визнає ті жахливі події геноцидом. Ми будемо переконувати наших бельгійських колег, щоб уряд і парламент Бельгії долучилися до такого звернення та розробки проекту резолюції щодо визнання геноциду проти українського народу", – наголосив український дипломат.

 
 

Під час акції представники української громади зачитали листи-спогади людей, на долю яких випало пережити ті жахливі часи. Діти оголосили імена дітей віком від кількох днів до 12 років, які загинули під час геноциду, організованого радянською владою проти українського народу.

Дипломати та представники української громади вшанували пам’ять людей, що загинули під час Голодомору, хвилиною мовчання.

Нагадуємо, 19 жовтня в Кагарлицькому районі Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.