Спецпроект

Дипломати та місцеві українці вшанували пам'ять жертв Голодомору в Брюсселі. ФОТО

Представники дипломатичних установ України та української громади в самому серці Брюсселя, на площі Альбертини, вшанували жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні.

В акції взяли участь також Посол України в Королівстві Бельгія Микола Точицький і глава Місії України при НАТО Вадим Пристайко, передає Укрінформ.

"Ми всі маємо пам’ятати про ті жахливі часи. Пам’ятати і молитися за душі тих, хто загинув", – сказав Точицький.

 

Він нагадав, що на останній сесії Генеральної Асамблеї ООН Президент України звернувся до міжнародної спільноти із закликом визнати Голодомор 1932-1933 років геноцидом проти українського народу.

"Ми сподіваємося, що ООН, як і Сенат США, визнає ті жахливі події геноцидом. Ми будемо переконувати наших бельгійських колег, щоб уряд і парламент Бельгії долучилися до такого звернення та розробки проекту резолюції щодо визнання геноциду проти українського народу", – наголосив український дипломат.

 
 

Під час акції представники української громади зачитали листи-спогади людей, на долю яких випало пережити ті жахливі часи. Діти оголосили імена дітей віком від кількох днів до 12 років, які загинули під час геноциду, організованого радянською владою проти українського народу.

Дипломати та представники української громади вшанували пам’ять людей, що загинули під час Голодомору, хвилиною мовчання.

Нагадуємо, 19 жовтня в Кагарлицькому районі Київської області відбулося урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років.

Мер міста Сент-Пол у США проголосив  28 жовтня 2018 року Днем вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.