АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" — дискусія "Український бомонд 20-х років"

28 жовтня "Мистецький арсенал" запрошує долучитися до дискусії про українську творчу інтелігенцію 20-х років минулого століття. Про митців, які вірили, що можна створити українську культуру на "периферії Радянського Союзу".

У дискусії візьмуть участь дослідниця українського театру 20-х років Мейхілл Кортні Фаулер (Mayhill Courtney Fowler) та Ярина Цимбал, літературознавець і редактор, дослідниця літератури 1920-х років і українського авангарду. Модеруватиме розмову Вірляна Ткач. 

 

Під час дискусії також відбудеться презентація книги Мейхілл Фаулер "Бомонд на краю імперії". Книга аналізує зародження радянської культурної інфраструктури у 1920-1930-х р.р. Але, основний акцент книги не на Москві, а на регіонах, не на літературі, яку і так часто згадують, а на театрі. Мова йде про колективну біографію групи молоді, які були бомондом і творили культуру, як радянську, так і українську. 

Мейхілл Фаулер — доцент кафедри історії в Стетсонському університеті (штат Флорида, США), де також керує програмою російських, східноєвропейських та євразійських дослідженнь. Вона викладає та досліджує історію культури Росії і східної Європи, з особливим наголосом на Україні.

Писала про різні аспекти радянської культури. Здобула ступінь доктора філософії з історії у Принстонському університеті, ступінь бакалавра з російської філології у Єльському університеті, та ступінь магістра мистецтв у Національній театральній консерваторії.

28 жовтня, неділя, о 14.00.  

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатор: "Мистецький арсенал" за підтримки відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Вхід за квитком на виставку "Курбас: Нові світи".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.