Мінкульт та Google співпрацюватимуть з цифровизації друкованої спадщини

Під час робочої зустрічі були розглянуті перспективи включення України в програму компанії Google по цифровізації друкованої спадщини у партнерстві з Міністерством культури.

Про це йдеться на сторінці КабМіну.

 

Міністр культури Євген Нищук провів зустріч з директором по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олегом Якимчуком. У зустрічі також взяли участь директор по взаємодії з органами державної влади CFC Consulting Олексій Сивак та проектні менеджери компанії.

Наразі компанія Google приділяє значну увагу використанню цифрових можливостей для збереження унікальних культурних та історичних пам’яток.

Однією із наймасштабніших в цьому напрямку є кампанія з безкоштовного оцифрування книжок, яка вже охопила десятки мільйонів найкращих літературних творів та унікальних старовинних видань, що зберігаються в провідних бібліотеках Європи та США.

У ході кампанії такі книги проходять процедуру сканування та переведення в електронний формат з подальшим розміщенням в Інтернеті.

"Проект з цифровізації книжок існує доволі давно і має чимало позитивних відгуків, ми хочемо запропонувати Україні долучитися до цієї програми. Компанія Google дуже зацікавлена у співпраці з Україною і Міністерством культури, зокрема.

Адже саме у партнерстві з Мінкультури у нас народжуються такі чудові соціально-культурні проекти, як "Автентична Україна", що включає віртуалізацію дерев'яних церков ЮНЕСКО та музеїв просто неба та віртуальний 3D-тур українськими оперними театрами", - зазначив директор по взаємодії з органами державної влади Google Україна Олег Якимчук.

За словами представників CFC Consulting, реалізацію цього проекту планують здійснити впродовж півтора-двох років, що дозволить відкрити багату українську літературу світові.

"Ми як державний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері книговидавництва та бібліотечної справи, надзвичайно зацікавлені у реалізації подібних проектів.

Звичайно, він ще потребує певних технічних доопрацювань, зокрема, узгодження з вже діючою програмою Українського інституту книги "Цифрова бібліотека", проте це надзвичайна нагода для України – показати світові величне культурне надбання нашого народу за допомогою сучасних технологій", - наголосив Міністр культури України Євген Нищук.

Нагадуємо, що Україна здобула першість у міжнародному рейтингу доступу до архівів КГБ.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.