Фільм «Крути 1918»: прем’єру перенесли

Історичний екшн вийде у широкий прокат 7 лютого 2019 року.

Про це повідомили у прес-службі ДержКіно України.

 

"Спочатку ми планували презентувати фільм на День Збройних Сил України, 6 грудня. Це – важливе свято для нашої країни. Проте є не менш важлива дата – роковини бою під Крутами, – яка припадає на кінець січня і саме якій присвячене наше кіно, – говорить продюсер КРУТИ 1918 Андрій Корнієнко. – Тож ми вирішили, що правильніше за все буде приурочити вихід фільму до днів вшанування пам’яті тих, хто сто років тому захищав нашу країну"

В день роковин бою на станції Крути, 29 січня, відбудеться допрем’єрний показ фільму у Києві, а вже наступного тижня, з 7 лютого, фільм "КРУТИ 1918" вийде у широкий прокат.

Стрічку створено за підтримки ДержКіно України.

Дивіться також:

В Інтернеті опублікували другий трейлер фільму "Крути-1918. Захист".ВІДЕО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.