АНОНС: Лекція «Українські національні символи: походження, історія, міфи»

У Львові відомий історик прочитає лекцію про історію українського герба приурочену 100-річчю проголошенню ЗУНР.

Про це повідомляє Український Католицький Університет.

 

100 років назад була проголошена Західно-Українська Народна Республіка, яка дала початок об’єднанню українських земель в єдину соборну державу, що було проголошено Актом Злуки 22 січня 1919 р. у Києві.

На початку 1918 року синьо-жовтий прапор та Тризуб були офіційно прийняті Центральною Радою державними символами Української Народної Республіки. Серед можливих претендентів на загальноукраїнський знак був і Руський Лев, який зрештою в листопаді того ж року став гербом ЗУНР, однак після Акту Злуки поступився місцем Тризубу й на Західній Україні.

Ці символи мають давні традиції та складну історію, переплетену з різними сучасними міфами. Вони були заборонені за радянської епохи, але відновлені 1992 року як державні символи нової незалежної України.

Лектор: Андрій Гречило – доктор історичних наук, голова Українського геральдичного товариства. Найновіша книга Андрія Гречила (у співавторстві з Богданом Завітієм) "Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" була визнана кращою книгою Форуму Видавців 2018 та стала володарем гран-прі Book Forum Best Book Award.

На лекцію запрошуються студенти, викладачі, науковці та всі, кому небайдужа наша історія та розвиток української держави.

Час: 1 листопада, четвер, 16.00

Місце: Паркова аудиторія, Центр Шептицького, вул. Стрийська, 29, м. Львів

Реєстрація

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.