Найвищу статую у світі встановили на честь "архітектора незалежної Індії"

Найвищу статую у світі офіційно відкрив прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді 31 жовтня. Розроблена у співробітництві з Michael Graves Architecture & Design, Статуя єдності досягає 182 м в висоту, що майже в два рази перевищує висоту американської Статуї свободи.

У самому монументі відображено образ Сардара Пателя, державного й політичного діяча Індійського національного конгресу, який доклав великих зусиль для збереження цілісності республіки. Пателя, який помер в 1950 році, називають "архітектором незалежної Індії", передає сайт HIS.

 Усі фото: his.ua
 

Статую було встановлено недалеко від міста Навагам у штаті Гуджарат. На реалізацію проекту владі та архітекторам знадобилося близько п'яти років.

Конструкція монумента складається з двох композитних бетонних циліндричних конусів, оточених сталевою рамою. На цій рамі тримається зовнішнє облицювання монумента. Оглядова галерея, що стала частиною об'єкта, відкриває вид на дамбу гідроелектростанції Сардар Саровар і прилеглі гірські хребти.

 

Крім оглядової галереї, що знаходиться на висоті 152 м, до монументу примикає комплекс з центром для відвідувачів і садом. Архітектори з Michael Graves Architecture & Design розробили мережу доріг, що з'єднують монумент з місцевими поселеннями.  

ДОВІДКА:

Валлабхаї Патель (1875—1950) — індійський політичний і держвний діяч, адвокат, борець за незлаженість Індії. Послідновник Махатми Ганді, один із лідерів партії Індійський національний конгрес. Перший міністр закордонних справ та заступник прем’єр-міністра незалежної Індії (1947—1950).

Доклав зусиль для того, щоб усі індійські штати, які перебували під владою Великої Британії, ввійшли в новостворену Індійську республіку. Співавтор конституції держави.

Під час індо-пакистанської війни 1947 року фактично виконував обов’язки головнокомандувача армії. За свої заслуги отримав від народу Індії почесне прізвисько "Сардар" ("Вождь").

Нагадуємо, Президент України відкрив меморіальну дошку на будівлі колишньої дипломатичної місії УНР у Стамбулі в 1919-1922 роках

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.