АНОНС: Презентація проекту "МАПА. Інтерактивний атлас України" від Гарвардського університету

6 листопада факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на презентацію унікального проекту Гарвардського університету: "Переосмислюючи історію і сучасність України: МАПА. Інтерактивний атлас України".

Семінар має на меті пояснити, що "всередині МАПИ" і, як з нею працювати. Основний фокус робитиметься на підрозділі "Сучасний атлас", частиною якого є новий проект "Ідентичність і пам'ять". 

МАПА: Цифровий Атлас України – це інтерактивний проект Українського наукового інституту Гарвардського університету. У ньому використано останні інновації інформаційних технологій для вивчення ключових питань української історії та сучасної соціальної і політичної географії.

 

Це – відкрита інтерактивна інтернет-платформа, що дозволяє здійснювати порівняльний міжрегіональний аналіз ідентичностей, мовних преференцій та практик, а також проявів історичної пам’яті в сучасній Україні на підставі найновіших соціологічних даних.

Це інструмент, доступний усім (науковцям, журналістам, аналітикам), хто зацікавлений у дослідженні України, а також багате джерело для різноманітних даних та візуалізацій. 

Найвідоміші дослідження, що відбувалися в рамках проекту МАПА:

1) Великий Голод (карта Голодомору, що фіксує смертність у різних районах УРСР та дає можливість брати до уваги чинники, що зумовлювали ті чи інші її показники. У ЗМІ нерідко зазначається, що це дослідження наводить науково й статистично обґрунтовані свідчення штучного характеру голоду 1932-1933 років).

2) Генеалогія Русі (інтерактивна карта, що демонструє мережу генеалогічних зв'язків між родами правителів Київської Русі та тогочасною елітою інших країн середньовічної Європи).

3) Революція Гідності (карта, що дозволяє фіксувати й аналізувати регіональну специфіку різних частин сучасної України після подій Євромайдану з огляду на такі критерії як мова, ідентичність, ставлення до історії, політична поведінка та інше).

4) Україна та Росія: разом чи окремо? (дослідження, котре узагальнює та наносить на карту результати соціологічних опитувань, що стосуються відносин між Україною та Російською Федерацією).

Про сам проект і про те, як користуватися його здобутками розповість Вікторія Середа – соціолог, доцент Українського католицького університету, котра працювала в проекті МАПА.

6 листопада, вівторок, 12.00

Місце: факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Академіка Глушкова, 4д, ауд. 504).

Організатор: факультет соціології КНУ імені Тараса Шевченка. 

Вхід вільний.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.