АНОНС: Goodbye Lenin. Автор "Брами Європи" розповість про революцію пам'яті в сучасній Україні

8 листопада всесвітньо відомий професор історії Сергій Плохій прочитає лекцію під назовю "Goodbye Lenin: Революція пам'яті в сучасній Україні".

Повалення пам’ятника Леніну в Києві 8-го грудня 2013-го року під час Євромайдану вважається початком явища, відомого під назвою "Ленінопад" — масового знесення пам’ятників Леніну в Україні наприкінці 2013-го та у першій половині 2014-го років.

Назагал протягом 2013-14 років місцевими активістами і рішеннями місцевих рад в Україні було демонтовано більш, ніж 550 пам’ятників засновнику СРСР. До кінця 2017-го р. ще близько 1,300 монументів Леніну припинили існувати, і в такий спосіб в Україні завершилося "ленінське" століття.

 

Які висновки можна зробити з цієї історії? Чи був демонтаж пам’ятників В.І. Леніну просто неприємним епізодом, спалахом символічної агресії, підігрітої соціальними заворушеннями, що обернувся втратою частини культурної спадщини країни (деякі з пам’ятників, зокрема той, що був знесений у Києві, мали незаперечну мистецьку цінність)?

Чи було це відображенням масштабнішої зміни в суспільстві і в його сприйнятті себе та свого минулого? І якщо друге більш відповідає дійсності, ніж перше, то як тоді свідчить цей зсув у пам’яті про курс, взятий українським політикумом і суспільством з початком Євромайдану і Революції Гідності?

Це головні питання, на які будуть запропоновані відповіді під час лекції Сергія Плохія, професора історії та директора Українського наукового інституту Гарвардського університету. 

8 листопада, четвер, 18.30

Місце: Національний музей Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 12).

Організатор: Fulbright Ukraine.

Вхід вільний за умови попередньої реєстрації.

ДОВІДКА:

Сергій Плохій — професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету, один з провідних фахівців з історії України та Східної Європи, фулбрайтівський науковець (US Fulbright Scholar Program 2018-2019),

Його книги здобули низку українських та міжнародних премій, включно з премією Антоновичів і національною премією імені Тараса Шевченка, та перекладалися багатьма мовами світу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.