Спецпроект

АНОНС: У Київі відкриється виставка «ҐАРЕТ ДЖОНС. ЩОДЕННИК»

Виставка присвячена постаті видатного британського журналіста, який першим розповів світові правду про Голодомор 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відвідувачі виставки матимуть можливість зануритися у світ 30-х років ХХ століття, дізнатися, за яких умов Ґарет Джонс робив свої журналістські розслідування, з якими перепонами і брехнею стикався під час роботи, яким силам йому довелося протистояти.

Виставка, організована компаніями FILM.UA Group, Kinorob та AMUSEUM за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Українського культурного фонду, стане першим кроком у реалізації масштабного соціально-просвітницького проекту компанії FILM.UA Group, метою якого є популяризація персони Ґарета Джонса в Україні та світі.

Довідково. Ґарет Джонс – британській журналіст, який, ризикуючи життям, тричі відвідав радянську Україну в найважчий період її історії. У 1930-1933 роках він побачив голод власними очима і, не вагаючись, голосно розповів про це світу.

Однак світ промовчав, політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, народжені у Москві.

Проте посіяне Ґаретом зерно все ж таки проросло та похитнуло рух тоталітарної машини. Журналістські розслідування Ґарета згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.

"Ідея масштабного проекту, метою якого є популяризація імені Ґарета Джонса та його вкладу в розповсюдження світом правди про Голодомор 1932-33 років в Україні, а також сприяння визнанню Голодомору геноцидом українського народу, у нас народилася під час роботи над історичним трилером "Ґарет Джонс" режисерки Аґнєшки Голланд, що створюється спільними зусиллями Польщі, України та Великобританії, - розповідає продюсер стрічки Єгор Олесов.

Час: виставка пройде з 20 листопада до 10 грудня.

Місце: столична галерея "Лавра", вул. Лаврська, 1.

Нагадуємо, цього року Україна та світ відзначає 85-ті роковини Голодомору. День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.