Спецпроект

АНОНС: У Київі відкриється виставка «ҐАРЕТ ДЖОНС. ЩОДЕННИК»

Виставка присвячена постаті видатного британського журналіста, який першим розповів світові правду про Голодомор 1932-33 років в Україні.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відвідувачі виставки матимуть можливість зануритися у світ 30-х років ХХ століття, дізнатися, за яких умов Ґарет Джонс робив свої журналістські розслідування, з якими перепонами і брехнею стикався під час роботи, яким силам йому довелося протистояти.

Виставка, організована компаніями FILM.UA Group, Kinorob та AMUSEUM за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Українського культурного фонду, стане першим кроком у реалізації масштабного соціально-просвітницького проекту компанії FILM.UA Group, метою якого є популяризація персони Ґарета Джонса в Україні та світі.

Довідково. Ґарет Джонс – британській журналіст, який, ризикуючи життям, тричі відвідав радянську Україну в найважчий період її історії. У 1930-1933 роках він побачив голод власними очима і, не вагаючись, голосно розповів про це світу.

Однак світ промовчав, політики Заходу не бажали чути незручну їм історію, а поважні медіа не підтримали журналіста в його боротьбі за правду, продовжуючи публікувати альтернативні новини, народжені у Москві.

Проте посіяне Ґаретом зерно все ж таки проросло та похитнуло рух тоталітарної машини. Журналістські розслідування Ґарета згодом стали підґрунтям для написання алегоричного роману "Колгосп тварин" Джорджа Орвелла.

"Ідея масштабного проекту, метою якого є популяризація імені Ґарета Джонса та його вкладу в розповсюдження світом правди про Голодомор 1932-33 років в Україні, а також сприяння визнанню Голодомору геноцидом українського народу, у нас народилася під час роботи над історичним трилером "Ґарет Джонс" режисерки Аґнєшки Голланд, що створюється спільними зусиллями Польщі, України та Великобританії, - розповідає продюсер стрічки Єгор Олесов.

Час: виставка пройде з 20 листопада до 10 грудня.

Місце: столична галерея "Лавра", вул. Лаврська, 1.

Нагадуємо, цього року Україна та світ відзначає 85-ті роковини Голодомору. День пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.