АНОНС: Лекція: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923 рр.

З нагоди сторіччя із дня проголошення ЗУНР у Львові відбудеться відкрита лекція кандидатки історичних наук Ганни Тички на тему: "Аntemurale: ЗУНР у контексті антибільшовицької боротьби 1918–1923рр".

Про це повідомляє прес-служба Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

 

Дослідниця ознайомить із створенням та діяльністю ЗУНР у контексті міжнародних подій 1918–1923 рр. та роллю української республіки в антибільшовицькому протистоянні.

Історикиня розповість історію ідеї "форпосту Європи" та її актуалізацію в період польсько-української війни. Окрему увагу буде звернуто на поляризацію суспільної думки, зокрема про відмінності між польськими та українськими уявленнями про приналежність Галичини у контексті боротьби проти більшовицької загрози.

Ганна-Меланія Тичка проаналізує державницькі концепції Степана Томашівського та його бачення української галицької держави як "форпосту Європи проти східних варварів".

Довідково. Ганна-Меланія Тичка закінчила історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. У 2018 р. здобула науковий ступінь кандидата історичних наук, є авторкою наукових публікацій з історії ХХ століття.

Час: 16 листопада, п’ятниця, 16.00

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1 (вхід із вул. К. Брюллова)

Вхід до музею та на захід – вільний!

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.