Палеонтологи виявили останки найменшої людиноподібної мавпи. ФОТО

Палеонтологи з Єльського університету та Університету штату Нью-Йорк виявили в Кенії останки, які належали найменшій людиноподібній мавпі в історії.

Як повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на N+1, представники виду Simiolus minutus мешкали на Землі 12,3-12,56 мільйони років тому, а вага їхнього тіла досягала 3,5 кілограмів.

 Розмірами мавпи нагадували домашню кішку

Фото: N+1

Корінні зуби невідомого виду приматів були знайдені ще у 2004 році. Дослідники вивчили скам'янілості і віднесли їх до виду Simiolus, представники якого мешкали в міоцені в Східній Африці.

Вчені припускають, що ці примати були дуже маленькими і розмірами нагадували кішку. Будова зубів мавп свідчить про те, що, принаймні частково, вони харчувалися листям.

Дослідники провели філогенетичний аналіз сучасних і вимерлих вузьконосих мавп, до яких відносяться сімейство мартишкових та людиноподібні мавпи, і припустили, що рід Simiolus і сучасні людиноподібні мавпи — орангутанги, шимпанзе і горили — походять від спільного предка.

Нагадуємо, що у Єгипті археологи знайшли гробницю з муміфікованими кішками і жуками.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.