Спецпроект

"Запали свічку пам'яті! Твоє вікно не залишиться порожнім". ВІДЕО

Сьогодні по всій Україні пройдуть скорботні заходи, а о 16:00 розпочнеться загальнонаціональна хвилина мовчання із акцією "Запали свічку пам'яті". Гасло національної інформаційної кампанії до 85 роковин Голодомору "Ми пам'ятаємо. Ми сильні".

"Сьогодні твоє вікно не залишиться порожнім" - такою є головна ідея чергового ролика соціальної реклами до річниці Голодомору, знятого Young&Hungry Production за підтримки Міністерства інформаційної політики та за участі Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху. 

Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічу у вікні своїх осель на знак ушанування виморених голодною смертю ініціював всесвітньовідомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс. Джеймс Мейс переїхав жити в Україну, де зокрема написав:

"Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих".

Завантажити відеоролик "Твоє вікно не залишиться порожнім" у високій якості можна за посиланням

Переглянути інші ролики інформаційної тематичної кампанії: 


Нагадаємо, архівісти показали оригінальні зразки хліба часів Голодомору, знайдені в архівно-слідчій справі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.