Сейм Польщі "віддав належне" 100-літтю оборони Львова

"У соту річницю відновлення незалежності Польщі Сейм Республіки Польща віддає належне незламним оборонцям Львова, які боролися за Вітчизну, що воскресала", — ідеться в ухвалі польського парламенту, прийнятій у п’ятницю 23 листопада.

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму Республіки Польща.

У документі говориться про те, що минає 100 років від героїчної та звитяжної боротьби польських оборонців Львова, які прагнули повернення міста до відновленої Речі Посполитої:

"Особливою пам’яттю оточуємо малолітніх оборонців, які за нашою традицією називають Львівськими орлятами, які на першому етапі боротьби зробили істотний внесок в утримання міста в польських руках, незважаючи на величезну перевагу супротивника"

Цвинтар Орлят на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: sejm.gov.pl

"Пам’яткою про ті події є цвинтар Львівських орлят, який досі залишається символом посвяти на вівтар Вітчизни й посідає важливе місце в польській історичній традиції", — підкреслили в ухвалі.

Наостанок, автори ухвали наголосили на важливсті "добрих польсько-українських стосунків для миру й безпеки в Європі".

ДОВІДКА:

Битва за Львів (у польській історіографії — оборона Львова) тривала від 1 листопада 1918 року до 22 травня 1919-го. Боротьба розпочалася відразу ж після того, як українські військовики встановили у Львові українську владу. Її перший етап тривав до ночі з 22 на 23 листопада 1918 року, коли частини Галицької армії змушені були залишити Львів. Наступ Війська Польського 22 травня 1919 року прорвав облогу міста українськими військами.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.