Сейм Польщі "віддав належне" 100-літтю оборони Львова

"У соту річницю відновлення незалежності Польщі Сейм Республіки Польща віддає належне незламним оборонцям Львова, які боролися за Вітчизну, що воскресала", — ідеться в ухвалі польського парламенту, прийнятій у п’ятницю 23 листопада.

Про це повідомляє офіційний сайт Сейму Республіки Польща.

У документі говориться про те, що минає 100 років від героїчної та звитяжної боротьби польських оборонців Львова, які прагнули повернення міста до відновленої Речі Посполитої:

"Особливою пам’яттю оточуємо малолітніх оборонців, які за нашою традицією називають Львівськими орлятами, які на першому етапі боротьби зробили істотний внесок в утримання міста в польських руках, незважаючи на величезну перевагу супротивника"

Цвинтар Орлят на Личаківському кладовищі у Львові. Фото: sejm.gov.pl

"Пам’яткою про ті події є цвинтар Львівських орлят, який досі залишається символом посвяти на вівтар Вітчизни й посідає важливе місце в польській історичній традиції", — підкреслили в ухвалі.

Наостанок, автори ухвали наголосили на важливсті "добрих польсько-українських стосунків для миру й безпеки в Європі".

ДОВІДКА:

Битва за Львів (у польській історіографії — оборона Львова) тривала від 1 листопада 1918 року до 22 травня 1919-го. Боротьба розпочалася відразу ж після того, як українські військовики встановили у Львові українську владу. Її перший етап тривав до ночі з 22 на 23 листопада 1918 року, коли частини Галицької армії змушені були залишити Львів. Наступ Війська Польського 22 травня 1919 року прорвав облогу міста українськими військами.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.