АНОНС: Захід "Місто у часи тоталітаризму. Львів у 1939-1944 років"

В Українському католицькому університеті розмовлятимуть про історію, яка об'єднує і роз'єднує, історичну пам'ять та спільних героїв, події, задокументовані в хроніці Львова та трагедію Тюрми на Лонцького.

Як повідомляють організатори, захід складається із двох частин:

1. Перегляд запису екскурсії Музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького", з супроводом фахівця-екскурсовода працівника музею.

2. Питання-відповіді. Обговорення. У основі обговорення – рефлексії на події в "Тюрмі на Лонцького", описані у романі Юрія Винничука "Танго смерті".

Родичі над тілами розстріляних в'язнів на подвір'ї Тюрми на Лонцького, Львів, літо 1941 року

 

Для тих, хто не зможе бути присутнім на заході у приміщенні Гуманітарного факультету УКУ, передбачена онлайн трансляція з інтернет-сторінки Львівського театру ляльок.

Колективний перегляд відео стріму із події відбуватиметься у різних містах України у приміщеннях локальних громадських організацій. Таким чином, у обговоренні братиме участь загальноукраїнська аудиторія.

На сьогодні участь підтвердили організатори перегляду із Івано-Франківська, Лисичанська, Бахмута, Сєвєродонецька, Попасної, Полтави, Одеси.

Учасники відео мосту – глядачі, та громадські активісти з різних міст України матимуть можливість у онлайн режимі задати питання та отримати відповіді фахівців-істориків.

Проект відбувається за підтримки:

Кафедри нової і новітньої історії України УКУ в рамках реалізації навчально-дослідної програми "Українське ХХ століття";

Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького";

Українського культурного фонду.

Час: 27 листопада, вівторок, 17.30-19.00

Місце: Гуманітарний факультет УКУ, вул Козельницька, 2а, вул. Свєнціцького, 17, м. Львів

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.