АНОНС: У Верховній Раді відкриється виставка «Донбас: ПерепРRОчитання образу»

Виставка є спробою деконструювання негативного медійного образу краю як "особливого" регіону, створеного російською пропагандою та актуалізованого в українському суспільстві в умовах війни Росії проти України.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

"Ми створили виставку, яка є спробою подолання нав’язуваного російською пропагандою уявлення про Донбас, як "особливого" антиукраїнського регіону. Зібрані цікаві факти з історії заселення краю мають показати його, як цивілізаційно-культурне перехрестя, простір який завжди був привабливим для людини.

Приділивши увагу "антирадянським виступам" та проявам суспільної незгоди серед жителів Донецької та Луганської областей ми намагалися спростувати образ найбільш зрадянізованого регіону України", - зазначає один з авторів виставки, співробітник Українського інституту національної пам’яті Ігор Карєтніков.

Виставка містить маловідомі матеріали з фондів Центрального державного архіву громадських об'єднань України, Галузевого державного архіву СБУ, а також документи з Державного архіву Донецької області.

Спікери:

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті;

Микола Княжицький, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;

Ганна Гопко, Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

Час: 4 грудня, вівторок, 12:00

Місце: Приміщення Верховної Ради України, м.Київ, вул М. Грушевського 5

Контакт: Прес-служба Українського інституту національної пам'яті, тел. (044) 290-80-17

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.