Спецпроект

АНОНС: У Львові презентують український переклад дослідження про табір смерті в Белжеці

4 грудня у Львові презентують український переклад книги Роберта Кувалека "Табір смерті у Белжеці" та обговорять львівський контекст Голокосту й ролі таборів смерті.

У книзі, яку презентуватимуть, представлено історію одного з нацистських таборів смерті, в яких у 1942 році було проведено операцію "Рейнгард" – убивство євреїв у Генерал-губернаторстві (до складу якого входили і сучасні західноукраїнські терени), та у повоєнні десятиліття забутого.

 


Роберт Кувалек описав становище єврейської громади перед початком її знищення та дослідив, як нацисти доставляли жертв до центру вбивства. У дослідженні вивчено післявоєнну історію місця табору, питання невдалих спроб його меморіалізації та розкопування поховань місцевим населенням.

Окрему увагу присвячено тому, що знали поляки, міжнародна спільнота, а також німецьке суспільство про табір під час його діяльності, з березня до грудня 1942 р. Автор показав спроби різних людей поширити відомості про злочини та реакцію (або, скоріше, її відсутність) на це союзників. 

Завантажити електронну версію монографії можна на сайті Українського центру вивчення історіЇ Голокосту.

Під час презентації учасники проведуть дискусію на тему "Терор, Голокост і табори смерті – львівські сюжети і контексти".

У події візьмуть участь:

Анатолій Подольський (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історіЇ Голокосту);

Тарас Мартиненко (Львівський національний університет ім. І. Франка);

Андрій Усач (Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору").

Модератор: Ірина Склокіна (Центр міської історії Центрально-Східної Європи).

4 грудня, вівторок, 18.00

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола 45-Г).

Організатор: Український центр вивчення історіЇ Голокосту та Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору".

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.