У Туркменистані бізнес фінансує археологів

Союз промисловців і підприємців Туркменистану профінансував розкопки на місці давного міста Шехріслам.

Підприємці закупили все необхідне для виконання робіт, найняли робітників, допомогли налагодити побут експедиції й транспортне сполучення, повідомляє "Фергана News" з посиланням на Turkmenportal.

Місце розкопок в Шехрісламі.  Фото: turkmenportal.com

Безпосередньо дослідженнями займається Інститут археології та етнографії. Віжзначається, що учасники експедиції вже виявили мідні, срібні й електрові (сплав золота й срібла) монети, зразки китайської порцеляни, браслети й намиста з дорогоцінним камінням, а також перські котли з талькохлоритного каменю.

Шехріслам (Так-Язир) у IX-XV був знаний як торгове місто на Великому шовковому шляху. Розкопки тут почалися в 2017 році, а вперше археологічні дослідження в цій місцевості провели ще в 1930-х роках.

Як повідомлялося, у стародавньому порту Кесарія в Ізраїлі археологи знайшли колекцію золотих монет, яким імовірно 900 років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.